Ткачук Лук'ян Григорович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Лук'ян Григорович Ткачук
Народився	28 жовтня 1902(1902-10-28) Немиринці, Немиринецька сільська рада, Ширмівська волость, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	20 червня 1981(1981-06-20) (78 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	геолог, мінералог, викладач університету, науковець
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Галузь	мінералогія і петрографія
Заклад	Національний університет «Львівська політехніка» Інститут геологічних наук НАН України Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України Київський гірничо-геологічний інститутd
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук
Членство	НАНУ
Партія	КПРС
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди

Лук'я́н Григорович Ткачу́к (15 (28) жовтня 1902(19021028), Немиринці — 20 червня 1981, Київ) — український радянський науковець-геолог, спеціаліст в галузі літологічного, петрологічного і петрогенетичного вивчення осадових, осадово-вулканогенних і магматичних гірських порід, доктор геолого-мінералогічних наук (з 1945 року), професор (з 1945 року), академік АН УРСР (з 17 березня 1972 року).

Біографія

Народився 15 (28 жовтня) 1902 року в селі Немиринцях (тепер Ружинського району Житомирської області) в селянській родині. З 1923 року навчався на факультеті професійної освіти геолого-географічного циклу Вінницького інституту народної освіти, а потім перейшов до Київського інституту народної освіти, який закінчив у 1926 році. У 1926–1929 роках навчався в аспірантурі при Інституті геологічних наук.

Трудову діяльність розпочав в Українському відділенні Геолкому, де він у 1926–1929 роках працював помічником начальника геологічної партії. Деякий час займався педагогічною діяльністю — працював доцентом Київського гірничогеологічного інституту (1931–1935 роки) і Київського університету (1935–1941 роки). У 1938–1941 — роках завідувач сектору петрографії Інституту геологічних наук АН УРСР. Учасник німецько-радянської війни. У 1945 році захистив докторську дисертацію на тему «Петрографія північно-західної частини Українського кристалічного масиву».

В 1945–1961 роках — завідувач лабораторією Інституту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР у Львові і завідувач кафедрою Львівського політехнічного інституту. Член КПРС з 1956 року.

Могила Лук'яна Ткачука

У 1961–1968 роках — завідувач відділу Інституту геології, з 1968 року — завідувач відділу Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

Помер на 79-му році життя в Києві 20 червня 1981 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′2.05″ пн. ш. 30°30′6.40″ сх. д.).

Наукова діяльність

Основний напрям наукових досліджень — вивчення речовинного складу, структурно-текстурних особливостей, петрографічних відмін в породах магматичних і металоморфічних комплексів Українського кристалічного масиву, а також осадових і осадово-вулканогенних формацій (переважно Карпат). Один з основоположників літології осадових порід в Україні.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• ТКАЧУК Лук'ян Григорович^{[недоступне посилання з травня 2019]}